молотобоєць
МОЛОТОБО́ЄЦЬ, бійця, ч.
Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху.
Згодом, вбившись у силу, я став у батька за молотобійця (з мемуарної літ.);
Край села на горбику батькова кузня .. Гупав молотом Ларивон – надійний батьків молотобоєць (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)