Орфографічний словник української мови

молотобоєць

молотобо́єць

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. молотобоєць — -бійця, ч. Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. молотобоєць — МОЛОТОБО́ЄЦЬ, бійця, ч. Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху. Згодом, вбившись у силу, я став у батька за молотобійця (з мемуарної літ.); Край села на горбику батькова кузня .. Гупав молотом Ларивон – надійний батьків молотобоєць (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
  3. молотобоєць — МОЛОТОБО́ЄЦЬ, бійця, ч. Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху. Згодом, вбившись у силу, я став у батька за молотобійця (Минуле укр. театру, 1953, 10); Край села на горбику батькова кузня..  Словник української мови в 11 томах