Словник української мови в 11 томах

молотобоєць

МОЛОТОБО́ЄЦЬ, бійця, ч. Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху.

Згодом, вбившись у силу, я став у батька за молотобійця (Минуле укр. театру, 1953, 10);

Край села на горбику батькова кузня.. Гупав молотом Ларивон — надійний батьків молотобоєць (Руд., Остання шабля, 1959, 16).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. молотобоєць — молотобо́єць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. молотобоєць — -бійця, ч. Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. молотобоєць — МОЛОТОБО́ЄЦЬ, бійця, ч. Помічник коваля, який працює великим молотом; робітник ковальського цеху. Згодом, вбившись у силу, я став у батька за молотобійця (з мемуарної літ.); Край села на горбику батькова кузня .. Гупав молотом Ларивон – надійний батьків молотобоєць (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах