мольберт
МОЛЬБЕ́РТ, а, ч.
Підставка, на якій художник установлює підрамник із полотном, картон і т. ін. для малювання.
Стоїть дівчина, схилившись на цябрину, як над мольбертом замислений маляр (С. Васильченко);
Аполлон справді сидів за мольбертом у майстерні, старанно щось вимальовуючи (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)