Словник української мови у 20 томах

монокарпічний

МОНОКАРПІ́ЧНИЙ, а, е, бот.

Який плодоносить тільки один раз упродовж життя і потім відмирає (про рослини).

Монокарпічний вид пальми.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. монокарпічний — монокарпі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. монокарпічний — -а, -е. Той, що цвіте й плодоносить один раз протягом життя, після чого гине. Монокарпічні рослини — всі однорічні й дворічні рослини, з багаторічних – деякі види пальми, агави тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. монокарпічний — монокарпі́чний (від моно... і грец. καρπός – плід) той, що цвіте й плодоносить один раз протягом життя, після чого гине; м-і рослини – всі однорічні й дворічні рослини, з багаторічних – деякі види пальми, агави тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука