монокарпічний

монокарпі́чний

-а, -е.

Той, що цвіте й плодоносить один раз протягом життя, після чого гине.

Монокарпічні рослини — всі однорічні й дворічні рослини, з багаторічних – деякі види пальми, агави тощо.

Значення в інших словниках

1. монокарпічний — монокарпі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. монокарпічний — МОНОКАРПІ́ЧНИЙ, а, е, бот. Який плодоносить тільки один раз упродовж життя і потім відмирає (про рослини). Монокарпічний вид пальми.  Словник української мови у 20 томах
3. монокарпічний — монокарпі́чний (від моно... і грец. καρπός – плід) той, що цвіте й плодоносить один раз протягом життя, після чого гине; м-і рослини – всі однорічні й дворічні рослини, з багаторічних – деякі види пальми, агави тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука