монофтонг
МОНОФТО́НГ, а, ч., лінгв.
Голосний звук з одного елемента артикуляції; однозвук.
Монофтонг – голосний з артикуляційною та акустичною однорідністю (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)МОНОФТО́НГ, а, ч., лінгв.
Голосний звук з одного елемента артикуляції; однозвук.
Монофтонг – голосний з артикуляційною та акустичною однорідністю (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)