монтер
МОНТЕ́Р, а, ч.
1. Кваліфікований робітник, що займається електромонтажем і лагодженням електричного обладнання.
Був [Іван] монтером на смоковій машині, яка виливала з шахти воду (Ю. Яновський);
Слідом ішли монтери з сільелектро, закручували білі чашечки ізоляторів (В. Кучер).
2. Те саме, що монта́жник.
Словник української мови (СУМ-20)