мор
МОР, у, ч.
Пошесна смерть; пошесть.
Мор, голод і війна – то страшні людоїди (Л. Боровиковський);
За батьком пішли всі – мати, сестра, два брати. Всі вони померли, коли після лютої зими закотився до Остра мор (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)