Значення в інших словниках
-
мор —
мор іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
мор —
Пошесть, епідемія, моровиця, р. помір.
Словник синонімів Караванського
-
мор —
див. смерть
Словник синонімів Вусика
-
мор —
МОР, у, ч. Пошесна смерть; пошесть. Мор, голод і війна – то страшні людоїди (Л. Боровиковський); За батьком пішли всі – мати, сестра, два брати. Всі вони померли, коли після лютої зими закотився до Остра мор (С. Скляренко).
Словник української мови у 20 томах
-
мор —
мор: ●а мору на те́бе нема́ (лайка, проклін) ◊ мора́льний сос моралізування (ст): Вкротці після цього появилася в радикальній газеті новинка, в якій говорилося, що якийсь перський шах Куразан, їдучи до Америки, мав на кораблі чудесне об'явлення...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
мор —
мор (мур) епідемія, помір, чума, смертоносна пошесна хвороба
Словник застарілих та маловживаних слів
-
Мор —
(More) баронет Томас, св., 1478-1535, англ. державний діяч і політичний письменник; 1935 канонізований; гуманіст, один з гол. представників суспільно-політичного і філософського відродження, канцлер Генріха VIII, страчений через незгоду з ідеєю про зверхність англ. короля над Церквою; Утопія.
Універсальний словник-енциклопедія
-
Мор —
див. Мор, Томас
Філософський енциклопедичний словник
-
мор —
ЕПІДЕ́МІЯ (масове заразне захворювання людей або тварин; явище, яке набуло великого поширення), ПО́ШЕСТЬ, ЗАРА́ЗА заст.; МОР, МОРОВИ́ЦЯ (про масове захворювання, що спричиняє велику смертність)...
Словник синонімів української мови
-
мор —
МОР, у, ч. Пошесна смерть; пошесть. Мор, голод і війна-то страшні людоїди (Бор., Тв., 1957, 159); За батьком пішли всі — мати, сестра, два брати. Всі вони померли, коли після лютої зими закотився до Остра мор (Скл., Святослав, 1959, 70).
Словник української мови в 11 томах