моралізування
МОРАЛІЗУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. моралізува́ти.
Не порядком моралізування, а просто констатуючи факт, слід зазначити, що нечитання газет кінець кінцем обернулось Васькові на велике лихо (Б. Антоненко-Давидович);
Біблійні постаті й епізоди письменниця вводить у щоденне життя і побут простолюду, наближає їх до розуміння і прийняття своїми сучасниками без будь-якого дидактизму й моралізування (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)