моралізувати

МОРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Проповідувати сувору мораль.

Шевченко органічно не вміє моралізувати (з наук. літ.);

// Робити моральні висновки з приводу чогось.

Якщо людина здатна в горі моралізувати, значить, вона видужує (М. Чабанівський).

2. кого, рідко. Повчати кого-небудь, читати комусь мораль.

– Ну, ну, ну, пан син починає моралізувати батька! – скрикнув Темницький (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. моралізувати — моралізува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. моралізувати — див. НАПУЧУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. моралізувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Проповідувати сувору мораль. || Робити моральні висновки з приводу чогось. 2》 перех., рідко. Повчати кого-небудь, читати комусь мораль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. моралізувати — моралізува́ти (франц. moraliser) проповідувати моральну поведінку; повчати.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. моралізувати — Моралізува́ти, -зу́ю, -зу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. моралізувати — МОРАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Проповідувати сувору мораль. Шевченко органічно не вміє моралізувати (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 357); // Робити моральні висновки з приводу чогось.  Словник української мови в 11 томах
7. моралізувати — рос. морализировать пропагувати і здійснювати моральну поведінку, моральну діяльність, повчати.  Eкономічна енциклопедія