Словник української мови у 20 томах

морилка

МОРИ́ЛКА, и, ж.

Їдкий розчин, яким просочують ділову деревину перед її фарбуванням.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. морилка — мори́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. морилка — -и, ж. Їдкий розчин, яким просочують деревину перед її фарбуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. морилка — МОРИ́ЛКА, и, ж. Їдкий розчин, яким просочують ділову деревину перед її фарбуванням.  Словник української мови в 11 томах