морилка

мори́лка

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. морилка — -и, ж. Їдкий розчин, яким просочують деревину перед її фарбуванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. морилка — МОРИ́ЛКА, и, ж. Їдкий розчин, яким просочують ділову деревину перед її фарбуванням.  Словник української мови у 20 томах
3. морилка — МОРИ́ЛКА, и, ж. Їдкий розчин, яким просочують ділову деревину перед її фарбуванням.  Словник української мови в 11 томах