морилка

мори́лка

-и, ж.

Їдкий розчин, яким просочують деревину перед її фарбуванням.

Значення в інших словниках

1. морилка — мори́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. морилка — МОРИ́ЛКА, и, ж. Їдкий розчин, яким просочують ділову деревину перед її фарбуванням.  Словник української мови у 20 томах
3. морилка — МОРИ́ЛКА, и, ж. Їдкий розчин, яким просочують ділову деревину перед її фарбуванням.  Словник української мови в 11 томах