моримуха

МОРИМУ́ХА, и, ж., діал.

Мухомор.

На середині села біля моста стоїть церква з бляшаною, червоно помальованою банею, що виглядає, як червона шапка моримухи на білім стовбурі (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. моримуха — Мориму́ха: — мухомор [9]  Словник з творів Івана Франка
2. моримуха — мориму́ха іменник жіночого роду мухомор діал.  Орфографічний словник української мови
3. моримуха — -и, ж., зах. Мухомор.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. моримуха — МУХОМО́Р (гриб), МОРИМУ́Х діал., МОРИМУ́ХА (МАРЕМУ́ХА) діал., МУХОТРУ́ТКА діал. Звернув юнак зі стежки і увійшов у старий ліс. Бачить, група мухоморів росте, та такі красиві, аж очі хапають (В. Гжицький); Пика пана Пампушки стала схожа на перезрілий моримух (О. Ільченко).  Словник синонімів української мови
5. моримуха — МОРИМУ́ХА, и, ж., діал. Мухомор. На середині села біля моста стоїть церква з бляшаною, червоно помальованою банею, що виглядає, як червона шапка мори-мухи на білім стовбурі (Фр., VIII, 1952, 8).  Словник української мови в 11 томах
6. моримуха — Мориму́ха, -хи ж. раст. мухоморъ, Amarita muscarica. Вх. Лем. 436.  Словник української мови Грінченка