Словник української мови у 20 томах

морочливий

МОРО́ЧЛИВИЙ, а, е, розм.

1. Те саме, що клопітни́й 2.

– Перш ніж почати з вами працю, мушу сказати вам от що: ви, певне, негаразд уявляєте собі, яку складну роботу беремо ми на себе: робота має бути морочлива, довга і, може, здаватиметься навіть нудною (С. Васильченко);

Віті довелося зробити ще чимало в своєму невеликому, але морочливому господарстві! (В. Собко).

2. Те саме, що па́морочливий.

Перед нею мигнула блискавка, а під ногами запалась земля. Глибока, морочлива чорна безодня (М. Коцюбинський).

3. Те саме, що вередли́вий 1; капризний, примхливий.

– Ой дитино, який же ти морочливий! (Марко Вовчок);

Вже старші онуки виросли й повиходили заміж, а Онися все живе, неначе за неї й смерть забула, та все морочить і своїх, і чужих, та вередує, як морочлива та настирлива дитина (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. морочливий — моро́чливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. морочливий — Клопітний, клопіткий, морокуватий, р. морочний; (- задачу) крутий, складний, св. головоломний; (- прірву) паморочливий; (- дитину) вибагливий, перебірливий, вередливий.  Словник синонімів Караванського
  3. морочливий — див. складний  Словник синонімів Вусика
  4. морочливий — -а, -е, розм. 1》 Те саме, що клопітний 2). 2》 Те саме, що паморочливий 1). 3》 Те саме, що вередливий 1); капризний, примхливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. морочливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін.  Словник синонімів української мови
  6. морочливий — Моро́чливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. морочливий — МОРО́ЧЛИВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що клопітни́й 2. — Перш ніж почати з вами працю, мушу сказати вам от що: ви, певне, негаразд уявляєте собі, яку складну роботу беремо ми на себе: робота має бути морочлива, довга і, може...  Словник української мови в 11 томах
  8. морочливий — Моро́чливий, -а, -е Хлопотный, затруднительный, головоломный. Не морочлива праця. Подольск. г.  Словник української мови Грінченка