Значення в інших словниках
-
морочливий —
моро́чливий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
морочливий —
Клопітний, клопіткий, морокуватий, р. морочний; (- задачу) крутий, складний, св. головоломний; (- прірву) паморочливий; (- дитину) вибагливий, перебірливий, вередливий.
Словник синонімів Караванського
-
морочливий —
-а, -е, розм. 1》 Те саме, що клопітний 2). 2》 Те саме, що паморочливий 1). 3》 Те саме, що вередливий 1); капризний, примхливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
морочливий —
МОРО́ЧЛИВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що клопітни́й 2. – Перш ніж почати з вами працю, мушу сказати вам от що: ви, певне, негаразд уявляєте собі, яку складну роботу беремо ми на себе: робота має бути морочлива, довга і, може...
Словник української мови у 20 томах
-
морочливий —
ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін.
Словник синонімів української мови
-
морочливий —
Моро́чливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
морочливий —
МОРО́ЧЛИВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що клопітни́й 2. — Перш ніж почати з вами працю, мушу сказати вам от що: ви, певне, негаразд уявляєте собі, яку складну роботу беремо ми на себе: робота має бути морочлива, довга і, може...
Словник української мови в 11 томах
-
морочливий —
Моро́чливий, -а, -е Хлопотный, затруднительный, головоломный. Не морочлива праця. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка