морочливий

моро́чливий

прикметник

розм.

Значення в інших словниках

1. морочливий — Клопітний, клопіткий, морокуватий, р. морочний; (- задачу) крутий, складний, св. головоломний; (- прірву) паморочливий; (- дитину) вибагливий, перебірливий, вередливий.  Словник синонімів Караванського
2. морочливий — див. складний  Словник синонімів Вусика
3. морочливий — -а, -е, розм. 1》 Те саме, що клопітний 2). 2》 Те саме, що паморочливий 1). 3》 Те саме, що вередливий 1); капризний, примхливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. морочливий — МОРО́ЧЛИВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що клопітни́й 2. – Перш ніж почати з вами працю, мушу сказати вам от що: ви, певне, негаразд уявляєте собі, яку складну роботу беремо ми на себе: робота має бути морочлива, довга і, може...  Словник української мови у 20 томах
5. морочливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін.  Словник синонімів української мови
6. морочливий — Моро́чливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. морочливий — МОРО́ЧЛИВИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що клопітни́й 2. — Перш ніж почати з вами працю, мушу сказати вам от що: ви, певне, негаразд уявляєте собі, яку складну роботу беремо ми на себе: робота має бути морочлива, довга і, може...  Словник української мови в 11 томах
8. морочливий — Моро́чливий, -а, -е Хлопотный, затруднительный, головоломный. Не морочлива праця. Подольск. г.  Словник української мови Грінченка