морщення
МО́РЩЕННЯ, я, с.
Дія за знач. мо́рщити і мо́рщитися.
Мовчанку перервав український журналіст, ще молодий чоловік, високий і худий, що сидів досі тихо, лише нервовим дрижанням уст, морщенням брів і нетерпеливими рухами рук зраджуючи почування, що кипіли в його нутрі (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)