Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
морщення —
мо́рщення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
морщення —
МО́РЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. мо́рщити і мо́рщитися. Мовчанку перервав український журналіст, ще молодий чоловік, високий і худий, що сидів досі тихо, лише нервовим дрижанням уст, морщенням брів і нетерпеливими рухами рук зраджуючи почування, що кипіли в його нутрі (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
морщення —
МО́РЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. мо́рщити й мо́рщитися. Мовчанку перервав український журналіст, ще молодий чоловік, високий і худий, що сидів досі тихо, лише нервовим дрижанням уст, морщенням брів і нетерпеливими рухами рук зраджуючи почування, що кипіли в його нутрі (Фр., VI, 1951, 209).
Словник української мови в 11 томах