мотрошити
МОТРОШИ́ТИ, и́ть, недок., розм., рідко.
Іти, падати, порошити (про сніг).
Проти Варвари почало мотрошити сніжком; до світа і геть-то його впало (Панас Мирний);
Наближався ранок. Сніжок, мабуть, стомився, перестав мотрошити (І. Рябокляч).
Словник української мови (СУМ-20)