мотрошити —
-ить, недок., розм., рідко. Іти, падати, порошити (про сніг).
Великий тлумачний словник сучасної мови
мотрошити —
МОТРОШИ́ТИ, и́ть, недок., розм., рідко. Іти, падати, порошити (про сніг). Проти Варвари почало мотрошити сніжком; до світа і геть-то його впало (Панас Мирний); Наближався ранок. Сніжок, мабуть, стомився, перестав мотрошити (І. Рябокляч).
Словник української мови у 20 томах
мотрошити —
ІТИ́ (ЙТИ) (про дощ, сніг), ПА́ДАТИ, ВИПАДА́ТИ (час від часу); ПОРОШИ́ТИ, МОТРОШИ́ТИ розм. (перев. про сніг); ДОЩИ́ТИ розм. (про дощ — безперервно); РОСИ́ТИ, ДРІБНИ́ТИ розм., ДРОБИ́ТИ рідше (дрібними краплями); ВАЛИ́ТИ, СИ́ПАТИ, ЛІПИ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
мотрошити —
МОТРОШИ́ТИ, ить, недок., розм., рідко. Іти, падати, порошити (про сніг). Проти Варвари почало мотрошити сніжком; до світа і геть-то його впало (Мирний, III, 1954, 8); Наближався ранок. Сніжок, мабуть, стомився, перестав мотрошити (Ряб., Жайворонки, 1957, 111).
Словник української мови в 11 томах
мотрошити —
Мотроши́ти, -шу, -ши́ш гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. Мир. Пов. І. 112. На дворі сніжок мотрошить. Конотоп. у.
Словник української мови Грінченка