мотрошити
МОТРОШИ́ТИ, ить, недок., розм., рідко. Іти, падати, порошити (про сніг).
Проти Варвари почало мотрошити сніжком; до світа і геть-то його впало (Мирний, III, 1954, 8);
Наближався ранок. Сніжок, мабуть, стомився, перестав мотрошити (Ряб., Жайворонки, 1957, 111).
Словник української мови (СУМ-11)