мружитися
МРУ́ЖИТИСЯ, жуся, жишся; наказ. сп. мружся; недок.
Мружити очі; жмуритися.
Сонце б'є їй в очі, вона мружиться і сміється (О. Гончар);
У печі тріскотіли дрова, кіт мружився на вогонь, горбом вигинав спину (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)