мрійництво
МРІ́ЙНИЦТВО, а, с.
1. Те саме, що мрі́йність 1.
Флегонт збуджено заговорив зараз саме про це [про мрії] з усім запалом юного мрійництва (Ю. Смолич).
2. Те саме, що мрі́яння.
– Напали на свого, – сказав художник. – Ви ж теж не відстаєте від нього в мрійництві (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)