мрійництво
МРІ́ЙНИЦТВО, а, с.
1. Те саме, що мрі́йність 1.
Флегонт збуджено заговорив зараз саме про це [про мрії] з усім запалом юного мрійництва (Смолич, Мир.., 1958, 37).
2. Те саме, що мрі́яння.
— Напали на свого, — сказав художник. — Ви ж теж не відстаєте від нього в мрійництві (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 136).
Словник української мови (СУМ-11)