музей
МУЗЕ́Й, ю, ч.
1. Культурно-освітній та науково-дослідний заклад, що збирає, вивчає, експонує та зберігає пам'ятки матеріальної й духовної культури, природничо-наукові колекції тощо.
– Нам ще треба б попіклуваться етнографією, вивченням народу, бо ми його й досі гаразд не знаємо. Треба б завести історичний музей (І. Нечуй-Левицький);
Музей Шевченка став однією з найдорожчих культурних пам'яток для нашого народу (з газ.);
// Приміщення такого закладу.
Серед апельсинів, пальм та евкаліптів біліє широкий, схожий на вхід до храму, фасад музею палеонтології, одного з найбільших в Америці (Л. Дмитерко).
2. перен., розм. Зібрання яких-небудь речей.
[Шелест (відкриває валізку):] Що це! .. Цілий музей отруйних речовин (І. Кочерга).
(1) Зоологі́чний музе́й – установа, в якій зберігаються й демонструються колекції тварин.
Після закінчення університету Гліб Юрійович був залишений на роботі в зоологічному музеї цього ж учбового закладу (з наук.-попул. літ.);
(2) Музе́й приро́ди – музей, що зберігає та експонує колекції рослинного й тваринного світу.
Академічний Музей природи в Києві діє з 1966 року (з публіц. літ.).
◇ Відісла́ти в музе́й див. відсила́ти.
Словник української мови (СУМ-20)