музичити

МУЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок.

1. Грати на якомусь інструменті, розважатися музикою.

Музичить треба – от і діло, Коли хотіли знать! (Л. Глібов);

– Я святкую день своїх уродин і щастя – і влаштовую вечір. Ціль його: музичити, бути щасливою (О. Кобилянська).

2. перен. Видавати звуки, схожі на музику.

Музичить десь за плотом на стерниці цвіркун (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. музичити — музи́чити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. музичити — -чу, -чиш, недок. 1》 Грати на якомусь інструменті, розважатися музикою. 2》 перен. Видавати звуки, схожі на музику.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. музичити — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ...  Словник синонімів української мови
4. музичити — МУЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок. Грати на якомусь інструменті, розважатися музикою. Музичить треба — от і діло, Коли хотіли знать! (Гл., Байки.., 1959, 161); — Я святкую день своїх уродин і щастя — і влаштовую вечір. Ціль його: музичити, бути щасливою (Коб.  Словник української мови в 11 томах