мурашва
МУРАШВА́, и́, ж.
Збірн. до мура́шка і мура́ха.
Є прикмети, що перед дощем бджоли не вилітають за взятком, а мурашва не снує біля свого гнізда (з наук. літ.);
* У порівн. Діти, як мурашва, розповзлися по зеленій галявині (О. Іваненко).
◇ (1) Мурашва́ побі́гла спи́ною (д) див. мура́шки;
(2) Як мурашви́, зневажл. – дуже багато кого-небудь.
– Там покупців – як мурашви. Туди-сюди кидаються, а брати не поспішають, бо за все треба дати справну копійчину (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)