мушкетний
МУШКЕ́ТНИЙ, а, е.
Прикм. до мушке́т.
Інші курені, почувши бій, схоплюються і собі... Через кілька хвилин уже стоїть разючий густий мушкетний вогонь (Г. Колісник);
Вночі в козацькому таборі цілком несподівано завили сурми. Безладна мушкетна стрілянина і гарматні постріли .. змішалися з покликами й зойками десятків тисяч стривожених голосів (Я. Качура);
// Признач. для мушкета.
Хіба моїх не треба слів, Палких, немов мушкетний порох, Серед бійців і ковалів, Серед одважних і бадьорих? (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)