Словник української мови у 20 томах

мушкетон

МУШКЕТО́Н, а, ч.

Старовинна вогнепальна зброя у формі скороченого мушкета.

Мушкет, аркебуза – це одно, а мушкетон – це старовинна рушниця з набоями в кілька куль, що одразу летять у кілька сторін (М. Хвильовий).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. мушкетон — мушкето́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови