міжусобний

МІЖУСО́БНИЙ, а, е.

Стос. до міжусобиці.

В 70–80-х роках XI ст. у давній Русі спалахують князівські міжусобні війни (з наук. літ.);

Під час міжусобної боротьби князів, які закликали на допомогу кочівників, Київ був кілька разів зруйнований (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. міжусобний — міжусо́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. міжусобний — -а, -е. Стос. до міжусобиці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. міжусобний — МІЖУСО́БНИЙ, а, е. Стос. до міжусобиці. Вільні селяни, що володіли землею і становили масу франкського народу, були знесилені й розорені вічними міжусобними і завойовницькими війнами (Енгельс, Походж. сім’я..  Словник української мови в 11 томах