міжусобний
МІЖУСО́БНИЙ, а, е. Стос. до міжусобиці.
Вільні селяни, що володіли землею і становили масу франкського народу, були знесилені й розорені вічними міжусобними і завойовницькими війнами (Енгельс, Походж. сім’я.., 1948, 119);
Під час міжусобної боротьби князів, які закликали на допомогу кочівників, Київ був кілька разів зруйнований (Іст. укр. літ., І, 1954, 35).
Словник української мови (СУМ-11)