міжусобиця
МІЖУСО́БИЦЯ, і, ж.
Незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі (переважно у феодальній).
Використовуючи феодальні міжусобиці на Русі, половці посилили напади на руські землі і особливо на Придніпров'я (з наук. літ.);
Вже не вугликами-жаринками жевріла міжусобиця-сварка, а багаттям палала (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)