Орфографічний словник української мови

міжусобиця

міжусо́биця

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. міжусобиця — див. сварка  Словник синонімів Вусика
  2. міжусобиця — -і, ж. Незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі (перев. у феодальній).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. міжусобиця — див. роздор, усобиця  Словник чужослів Павло Штепа
  4. міжусобиця — МІЖУСО́БИЦЯ, і, ж. Незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі (переважно у феодальній).  Словник української мови у 20 томах
  5. міжусобиця — РО́ЗБРАТ (ворожнеча між якимись суспільними групами або окремими особами в державі, в організації тощо), ЧВА́РИ (ЧВА́РА), СВА́РИ, ЗВА́ДА, РО́ЗРУХ, РОЗРУ́ХА заст.; НЕЗГО́ДА, НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД (відсутність взаєморозуміння); РО́ЗЛАД, РО́ЗБРІД розм.  Словник синонімів української мови
  6. міжусобиця — МІЖУСО́БИЦЯ, і, ж. Незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі (переважно у феодальній).  Словник української мови в 11 томах