мінометний

МІНОМЕ́ТНИЙ, а, е.

Прикм. до міноме́т.

Після шаленого мінометного й артилерійського вогню пішли фашисти в атаку (Остап Вишня);

Захар зрозумів, що противник звідкись зручно спостерігає за його просуванням і керує мінометним обстрілом (Іван Ле);

Почалось оте стояння в обороні – війна силами взводів і рот, раптові розвідки боєм і короткі мінометні дуелі (Н. Тихий);

// Озброєний мінометами.

Мінометна рота.

Значення в інших словниках

1. мінометний — міноме́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мінометний — -а, -е. Прикм. до міномет. || Озброєний мінометами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мінометний — МІНОМЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до міноме́т. Після шаленого мінометного й артилерійського вогню пішли фашисти в атаку (Вишня, І, 1956, 310); Захар зрозумів, що противник звідкись зручно спостерігає за його просуванням і керує мінометним обстрілом (Ле, Право..  Словник української мови в 11 томах