мінометний

МІНОМЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до міноме́т.

Після шаленого мінометного й артилерійського вогню пішли фашисти в атаку (Вишня, І, 1956, 310);

Захар зрозумів, що противник звідкись зручно спостерігає за його просуванням і керує мінометним обстрілом (Ле, Право.., 1957, 116);

// Озброєний мінометами.

Від початку міських боїв у мінометній роті Брянського сталося чимало змін (Гончар, III, 1959, 237).

Значення в інших словниках

1. мінометний — міноме́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мінометний — -а, -е. Прикм. до міномет. || Озброєний мінометами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мінометний — МІНОМЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до міноме́т. Після шаленого мінометного й артилерійського вогню пішли фашисти в атаку (Остап Вишня); Захар зрозумів, що противник звідкись зручно спостерігає за його просуванням і керує мінометним обстрілом (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах