місткий
МІСТКИ́Й, а́, е́.
Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-небудь.
Шхуна “Колумб” належала Рибтресту. Це було невеличке, але містке судно (М. Трублаїні);
Поруч з баштою кормоцех з місткими засіками, кормозапарником (з газ.);
// Який охоплює багато явищ, якостей; всеосяжний.
Образ Богородиці був містким втіленням багатьох абстрактних ідей .. тут і думка про материнство, про нескінченну круговерть життя, і про материнську любов до дитини, і про самопожертву та офіру (з наук. літ.);
Поняття стилю, яким би містким і важливим воно не було, не охоплює всього процесу художньої творчості (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)