місце
МІ́СЦЕ, я, с.
1. Простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким-, чим-небудь.
От і вибрав [Пархім] собі місце на горбику (Г. Квітка-Основ'яненко);
Гарне, вигідне було місце, де вони поставили свої курені (О. Гончар);
// чого, яке. Простір, пункт, де що-небудь розміщене, відбувається тощо.
Сидіти в корчмі, місці радості, з незагоєною раною в серці не хотілося (Г. Хоткевич);
Піхота і навіть кавалеристи, перетворившись у вантажників, пиряли на собі шпали та важезні мішки з піском, .. оснащаючи ними найбільш вразливі місця (О. Гончар);
Маршрути походів по місцях слави;
// Певний пункт, площина, признач. для кого-, чого-небудь.
Пора рушати. Керманичі вже на місцях (Г. Хоткевич);
Свого робочого місця ніхто не покинув (В. Собко);
Тимофій навпомацки знаходить на своїх місцях сокиру, дерев'яний аршин, долото (М. Стельмах);
// Певна площина, спеціально влаштована для того, щоб на ній розміститися.
– Он на весіллі тісно як буває, А прийде старшина, – і місце є... (Л. Глібов);
Входить батько Еней, за ним товариство троянське, І на простелених тканях пурпурних місця обіймають [займають] (М. Зеров);
Трьома хвилинами пізніше під'їхало таксі, якому не потрібно шукати місця для паркування (з газ.).
2. перев. мн. Певна місцевість.
Є місця – чувати: Круглий рік весна... (П. Грабовський);
У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (О. Довженко).
3. тільки мн. Віддалені від центру, центральних організацій райони, організації, установи; периферія.
Розвиток феодальних відносин в окремих областях спричинився до утворення на місцях незалежних князівств, які поступово відокремлювались від Києва (з навч. літ.);
Багато цікавого розповіли товариші з місць (А. Головко).
4. Окрема ділянка, частина чого-небудь.
Сонце підпливало собі вище та вище, гріючи повітря, палючи голі місця (Панас Мирний);
Неприємне залоскотало мені під ребрами, зараз же на тому місці почало пекти, як вогнем, стало мені жарко й одразу пройняв піт (Ю. Яновський);
Майже 200 років тривають дослідження давнього Києва. Але ще й досі на його історичній карті залишається чимало “місць незнаних” (із журн.).
5. Частина, уривок книжки, художнього, музичного твору і т. ін.
– Я якось не зрозумів того місця, де Ви пишете, що не можете порозумітися з Мирним в справі видання його повісті (М. Коцюбинський);
Деякі місця в копії [рукопису] полишені біло, і невідомо, що там має стояти (Леся Українка).
6. Становище, яке займає хто-, що-небудь у суспільстві.
Вкраїнська мова своєю доброзвучністю займає одно з перших місць (може, третє або четверте) між усіма європейськими мовами (В. Самійленко);
За рівнем промислового розвитку перше місце належить Донеччині, друге – Придністров'ю (з наук. літ.).
7. Службова посада.
Пішла [Олександра] найматься; та щось із тиждень попід тином ночувала, поки собі місце знайшла в якогось коваля (Марко Вовчок);
Наталка після того, як зостались її вольєри без цесарок, подалася в Херсон шукати собі іншого місця (О. Гончар);
// Вакансія в навчальному закладі для того, хто навчатиметься.
Майже одне місце на робфак при сільськогосподарському інституті. Будемо першого свого бідняка посилати у високу науку! (М. Стельмах).
8. Окремий предмет, одиниця вантажу (пакунок, чемодан, ящик і т. ін.).
Вантаж, вага одного місця якого перевищує 250 кг, та вантажі .. вагою більше 400 кг класифікуються окремо (з навч. літ.).
(1) Автоматизо́ване робо́че мі́сце – ідивідуальний комплекс технічних програмних засобів, призначених для автоматизації професійної праці фахівця.
Автоматизоване робоче місце забезпечує оператора всіма засобами, необхідними для виконання його функції (з наук. літ.);
(2) Відхо́же мі́сце, прост. – вбиральня, туалет або місце, куди скидають сміття.
Міські парки Ялти і річка Водоспадна перетворилися на відхоже місце (з газ.);
Втра́тити мі́сце див. утрача́ти;
З мі́сця не ру́шити (не зворухну́тися) див. ру́хати;
З мі́сця не уступа́тися / не уступи́тися див. уступа́тися;
(3) Кра́сне мі́сце – найкраще, почесне місце.
Лісничий посадив на красне місце гостя (Н. Рибак);
(4) Ло́бне мі́сце:
а) (іст.) поміст, підвищення на площі, з якого в старовину оголошувались царські укази і де проводилися публічні страти.
Біля лобного місця дячки з гусячими перами за вухом і каламарями мідними, прив'язаними до ґудзиків на благеньких рясах, нишпорять поміж прийшлими людьми (Н. Рибак);
Площа, обведена високою загорожею з колючого дроту, ряди дощатих бараків .. по обидва боки доріжки, в одному кінці .. стоїть польова кухня, а в другому .. лобне місце – стовп, біля котрого карають провинених (Р. Іваничук);
б) (рідко) природне підвищення в якому-небудь пункті, що є його центром.
На лобному місці, де колись стояла трухлява дерев'яна церковка, тепер стоїть будинок школи-одинадцятирічки (В. Земляк);
(5) Мі́сце прожива́ння – місце, пункт, де хто-небудь живе, проживає.
Стать, вік, сімейний стан, професія, місце проживання, пора року і т. д., якими звичайно характеризують масові явища суспільного життя, не є причинами або силами у фізичному розумінні (з наук. літ.);
Не всто́яти на [одно́му] мі́сці див. усто́ювати;
Не ру́хатися / не ру́шитися з мі́сця див. ру́хатися;
Попусти́ти мі́сце (по́ле) див. попуска́ти¹;
Поступа́тися / поступи́тися мі́сцем див. поступа́тися;
Прибира́ти / прибра́ти до мі́сця див. прибира́ти;
(6) Прису́тствене мі́сце – у Росії до 1917р. – урядова установа;
(7) Публі́чне мі́сце – місце, де збирається багато публіки (про театр, стадіон і т. ін.).
Це публічне місце, а в ньому однаково не вільно показувати язик і душу (Г. Хоткевич);
Коли бачимося з Орядином у театрі, на концертах або інших публічних місцях, тоді зачаюємося на себе посполу (О. Кобилянська);
Пункт (мі́сце) призна́чення див. пункт;
(8) Святі́ місця́ – місця, які користуються особливою пошаною віруючих і куди ходять на прощу.
– На хресті заприсягнуся! – .. в пальцях блиснув золотий хрестик, привезений з святих місць (М. Стельмах);
Стоя́ти (сиді́ти) / ста́ти (ста́нути, зупини́тися і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) прику́тий (прику́та, прико́ваний, прико́вана) [до мі́сця, до стовпа́ і т. ін.] див. стоя́ти;
(9) Ура́зли́ве мі́сце – найбільш слабка сторона кого-, чого-небудь.
– На жаль, Обручов такий обережний, що важко намацати у нього вразливе місце: хабарів не бере, .. закони та накази виконує (З. Тулуб).
○ (10) Не до мі́сця:
а) не годиться, не підходить що-небудь; недоречний.
З твоїх листів я бачу, що ти тепло до мене ставишся. Мені здається, хоч слово – тепло – тут не до місця (Ю. Яновський);
б) (з дієсл.) недоречно.
– Вас не дивує, що я напросилась у супутниці? – не до місця веселим голосом спитала вона (Н. Тихий);
На дверях було намальовано якимсь “братухою” похабне обличчя.., це було не до місця й різало очі (М. Хвильовий);
(11) Не мі́сце:
а) (кому) хто-небудь не повинен перебувати десь, серед когось.
Йому тут не місце (з усн. мови);
б) (для чого, чому) не годиться, не можна (говорити, робити щось, перебувати десь і т. ін.).
[Саня:] Гаразд, гаразд, тут не місце для таких розмов... (Леся Українка);
(12) Ні з мі́сця:
а) нерухомий, переляканий і т. ін.
Стала [Оксана] як укопана, як приросла до землі, ні з місця (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Ліворуч! Праворуч! А вони [учні] ні з місця, стоять наче вкопані, а потім враз вибухають реготом (О. Гончар);
// уживається як наказ не рухатись; стояти!
– Ні з місця, кажу, – крикнув чоловік (Панас Мирний);
– Ні з місця, гад! – кричить Рева (Григорій Тютюнник);
б) щось лишається в тому ж стані, що й раніше; не посувається ніяк.
Впряглися Лебідь, Рак і Щука Та й тягнуть воза хто куди. А віз – ні з місця, звісна штука, Даремні їхні всі труди (А. Гарматюк);
Одне слово, ще рік, як день, пролетів, а справа ні з місця (з газ.);
в) (кого і без дод.) неможливо примусити, умовити кого-небудь робити щось.
– Упертий він, ні з місця його, тільки головою крутить і знай одне мимрить: ні та й ні (І. Цюпа).
△ (13) Дитя́че мі́сце – те саме, що плаце́нта.
На третьому місяці розвитку [зародка] на внутрішній поверхні стінки матки утворюється дитяче місце (з навч. літ.);
Підря́дне ре́чення мі́сця див. ре́чення.
◇ (14) Болю́че (живе́, найболю́чіше і т. ін.) мі́сце – те, що найбільше турбує когось і є причиною неприємностей, переживань і т. ін.
В історії медицини як науки дуже багато болючих місць, але, мабуть, одним з найболючіших протягом багатьох років є її викладання в медичних вузах (з наук. літ.);
Земля була .. дошкульним місцем старого Плачинди (М. Стельмах);
Бра́ти / взя́ти з мі́сця див. бра́ти;
Бу́ти (стоя́ти) / ста́ти на пе́ршому мі́сці див. бу́ти;
(15) Ви́дне мі́сце – помітне, видатне становище кого-небудь.
Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів (І. Франко);
Все стає́ / ста́не на своє́ мі́сце (на свої́ місця́) див. весь¹;
(16) Вузьке́ мі́сце перев. чого, в чому, на чому – найбільш слабка, відстала або недостатньо розроблена ділянка в чому-небудь, що потребує зусиль, посиленої уваги і т. ін.
Дмитро знав добре роботу – на фрезерних верстатах, знав і вузькі місця цієї професії (П. Автомонов);
Я .. потім розповів про щойно виниклий у мене намір викрасти дружину й дочку шефа. Вислухавши уважно, Віктор подумав і .. сказав: – .. Тільки є деякі вузькі місця – Які? – Ну, приміром, де переховати жінок? Як сповістити про все це Гольбаха? (В. Малик);
Спроба перемістити центр планування економіки від московських міністерств до обласних органів мала за мету обминути вузькі місця бюрократичної організації та чиновництво в центрі (О. Субтельний);
Насінництво багаторічних трав може бути вузьким місцем розвитку кормової бази (з газ.);
(17) Грім би вда́рив на цьо́му мі́сці (д) див. грім;
(18) До мі́сця – до потрібного пункту (добратися, доїхати і т. ін.);
(19) Душа́ на мі́сці (д) див. душа́;
Душа́ (се́рце) не на мі́сці див. душа́;
Душа́ ста́ла на мі́сце див. душа́;
Зачіпа́ти / зачепи́ти за болю́че (найболю́чіше) мі́сце див. зачіпа́ти;
(20) З мі́сця в кар'є́р – не роздумуючи, не готуючись; відразу ж, негайно.
Іван, з місця в кар'єр, почав заповзято доводити Королевичу, що соціал-демократія це є партія (Ю. Смолич);
– Звідси і почну – сказав собі Танюшкін. – Прямо з місця в кар'єр (Ф. Бурлака);
– Що вам подобається? – не зрозумів мене Кук. – А от те, що ви з місця в кар'єр приступили до діла. – З місця в кар'єр? Гм... Цю справу, як той казав, треба розжувати (М. Хвильовий);
Невеличкі новонароджені червоні клітини із кісткового мозку одразу ж потрапляють у центр судини і звідси з місця в кар'єр починають свій швидкий обертальний рух (із журн.);
З мі́сця не ру́шити див. руша́ти;
Зна́ти своє́ мі́сце (зневажл. сті́йло) див. зна́ти;
Знахо́дити / знайти́ своє́ мі́сце див. знахо́дити;
Зру́шити з мі́сця див. зру́шувати;
Зру́шуватися (зру́шувати, руша́ти) / зру́шитися (зру́шити, ру́шити) з мі́сця (з ме́ртвої то́чки) див. зру́шуватися;
(21) [І] мі́сце засти́гло за ким – чим, по кому – чому – хтось безслідно зник, щось зникло.
– Кумо, чогось ваш півень сьогодні не піяв [не співав], чи не захворів? – Не піяв і вже не запіє, голубонько. Встаю рано, а за ним і за курми місце застигло (Ю. Мельничук);
Вернули діти на селище, а по зозулі й місце застигло (С. Ковалів);
[І] мо́крого мі́сця не зали́ши́ти (не лиши́ти) <[І] мо́кре мі́сце зали́ши́ти (лиши́ти)> див. залиша́ти;
Ма́ти мі́сце див. ма́ти²;
(22) Мі́сце під со́нцем – певне становище в житті, в суспільстві і т. ін.
– Як же так? – вражено допитувався Денисович. – А отак: раз син попа, так немає тобі місця під сонцем! (А. Дімаров);
Очевидно, саме цим [возвеличенням військових діянь Бонапарта] пояснюється секрет блискавичного вивищення Мейсоньє, те, як легко йому вдалося зайняти місце під сонцем (М. Слабошпицький);
Поезія Янки Купали змальовувала величний образ працелюбного білоруського народу, який усвідомив свою роль в історичному процесі, своє право на місце під сонцем (з газ.);
Місце під сонцем, яке вони посідають, їх поки що влаштовує (із журн.);
Чим ближче фініш чемпіонату з футболу, тим цікавішою стає боротьба за “місце під сонцем” (з газ.);
Мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т. ін.) див. нема́;
Мі́сця [собі́] не прибра́ти див. прибира́ти;
(23) Мо́кре мі́сце зоста́неться (д) див. залиша́тися;
Мо́крого мі́сця не зали́ши́ться (не ли́шиться, рідко не зоста́неться) <�Мо́кре мі́сце зали́ши́ться, ли́шиться, рідко зоста́неться> див. залиша́тися;
Нагріва́ти / нагрі́ти (рідше зігрі́ти) [собі́] мі́сце див. нагріва́ти;
(24) На мі́сці:
а) там, де постійно, звичайно перебуває, знаходиться або має бути хто-, що-небудь; там, де треба.
Дарка збирала малину панам, ну, то вже, певне, й собі брала якийсь відсоток натурою на місці (Леся Українка);
Всі були на місці (з усн. мови);
На своє́му мі́сці.
Ефективність мовлення багато в чому залежить від доречно, на своєму місці вжитого слова (Культура сл.);
б) (зі сл. заги́нути, околі́ти і т. ін.) відразу, там же.
– А молодиця як була, так і околіла на місці (Панас Мирний);
І раптом Маковейчик як біг, так і вкляк на місці (О. Гончар);
в) (чиєму) у чиємусь становищі.
– А я б на твоєму місці уже б мовчала, – обізвалась Надя (Леся Українка);
Я б на твоєму місці добру скибку житняка вмолов з гарячою стравою... (О. Гончар);
Пігловський на його [Матвія] місці за милу душу пригостив би [недруга] свинцевою начинкою, а Матвій чогось пожалів (М. Стельмах);
На мі́сці зло́чину спійма́ти (злови́ти, заста́ти і т. ін.) <�Злови́ти, як (мов, ні́би і т. ін.) кота́ над са́лом> див. спійма́ти;
(25) На поро́жньому (пусто́му, го́лому) мі́сці, перев. з дієсл. – не маючи бази, основи і т. ін. під собою; з нічого.
Автор історичного роману творить не на порожньому місці, – він залежить від свого матеріалу, реального ходу історичних подій (із журн.);
Як і інші галузі економіки, електроенергетику більшості афро-азіатських країн доводиться створювати на пустому місці (з газ.);
Тут все треба починати спочатку, на голому місці (Ю. Збанацький);
– Не переживай, Артеме,.. Ми з Клавою теж починали на голому місці, не було в нас, як кажуть, ні кола ні двора, а тепер нівроку (П. Гуріненко);
Хірокітійська культура з'являється на острові [на Кіпрі] розвинутою. Немає жодних ознак її еволюції. “На голому місці” одразу ж виникають великі поселення на багато тисяч чоловік (із журн.);
(26) На рі́вному мі́сці – без якихось видимих причин; безпідставно.
Буквально “на рівному місці” важкий сухогруз в лоб, за нормальної видимості, таранить теплохід “Нахімов”. Гинуть сотні людей (Б. Олійник);
Та що вже там говорити про високі конституційні норми, коли діючий закон змушує спотикатись, здавалося б, і на зовсім рівному місці (із журн.);
// без труднощів; легко.
На рівному місці нагрів державу на 276 карбованців (із журн.);
(27) На своє́му мі́сці – хтось займається справою, відповідною його знанням, діловим якостям; розбирається в чомусь.
Всі вони на своєму місці, всі знають своє діло (О. Гончар);
– А може, ви не на своєму місці? Ольга відчула, що блідне. Це було жорстоко. Несправедливо. Образливо (П. Дорошко);
– Але й Рябокляч не на своєму місці, .. нанівець зійшов чоловік (А. Головко);
(28) Наси́джене мі́сце:
а) будинок, квартира, населений пункт і т. ін., де хтось живе протягом тривалого часу.
Іван Кіндратович давно міг переселитися... Та все якось жаль було розставатися з насидженим місцем (Д. Ткач);
– Доживемо тут [на хуторі], Андрію, – радить Килина, – чого міняти насиджене місце? (М. Олійник);
Активізується й відчуває наближення весни в'язь: не кваплячись, та все ж залишає “насиджені” місця. В цей час його можна, хоч і не без труднощів, піймати на закидачку з берега (з газ.);
б) (жарт.) робота, на якій давно працюють, посада, яку тривалий час займають, і т. ін.
Зрозуміти нове можна, лише змінюючи звичні позиції, точки зору. Але для цього необхідно знайти в собі сили й бажання полишити насиджене місце, з якого все, що відбувається довкруг, оцінюється в раз і назавжди утверджених масштабах (із журн.);
Наси́джене місте́чко.
Іванові неохота кидати насиджене містечко, де перепадає фураж або жива копійка! (М. Рудь);
(29) На твоє́му мі́сці – будучи в такому самому становищі, як ти, маючи можливості, як ти.
– Що бублик? – встряв у розмову Нестір .. Я б на твоєму місці добру скибку житняка вмолов з гарячою стравою... (О. Гончар);
– А ти, видать, хлопець кріпкий. Смерть мовчки приймав. Другий би на твоєму місці горланив (Григорій Тютюнник);
Не знахо́дити / не знайти́ [собі́] мі́сця див. знахо́дити;
Не лиши́ти (не зали́ши́ти, не оста́вити і т. ін.) живо́го мі́сця див. лиша́ти;
Нема́є (нема́, не було́) мі́сця див. нема́;
Не нахо́дити / не найти́ [собі́] мі́сця див. нахо́дити¹;
(30) Не прибра́ти собі́ мі́сця (д) див. знахо́дити;
Не руша́ти / не ру́шити з мі́сця див. руша́ти;
Но́ги (п'я́ти, сту́пні) прикипа́ють (прироста́ють) / прикипі́ли (приросли́) до землі́ (ка́меня, мі́сця і т. ін.) див. нога́;
О́чі на мо́крому мі́сці див. о́ко¹;
(31) Пійма́ти на гаря́чому мі́сці (д) див. упійма́ти;
Попада́ти (влуча́ти, вража́ти) / попа́сти (влу́чити, вра́зити) на (в) [са́ме] болю́че (живе́, найболю́чіше і т. ін.) мі́сце див. попада́ти;
(32) Поро́жнє (пусте́) мі́сце, зневажл. – той, від кого мало користі в роботі, з ким не рахуються і т. ін.
Та він у колективі – порожнє місце (з усн. мови);
Посіда́ти / посі́сти чі́льне (поче́сне, провідне́ і т. ін.) мі́сце див. посіда́ти¹;
Посі́сти / посіда́ти своє́ (яке́сь, нале́жне і т. ін.) мі́сце див. посіда́ти¹;
Поста́вити на мі́сце див. поста́вити¹;
(33) Прикипа́ти до мі́сця (д) див. прикипа́ти;
Прикипі́ти на мі́сці (до мі́сця) див. прикипа́ти;
Розставля́ти / розста́вити по свої́х місця́х див. розставля́ти;
Розшива́ння вузько́го мі́сця див. розшива́ння;
Розшива́ти / розши́ти вузьке́ мі́сце див. розшива́ти;
Руша́ти / ру́шити з мі́сця див. руша́ти;
Сиді́ти на своє́му мі́сці див. сиді́ти;
(34) Слабке́ (слабе́, в́р́аз́л́и́ве і т. ін.) мі́сце чиє, кого, у кого і без дод. – вада, слабкість.
Цей мерзотник доти провокував Загайчика, ..поки не нащупав слабкого місця (Ірина Вільде);
Важко намацати у нього вразливе місце: хабарів не бере,.. закони та накази виконує (З. Тулуб);
Не ідеал, є в нього свої вразливі місця. Але тим і приваблює цей герой, що він мовби вихоплений із життя (з газ.);
Він намацував хибкі місця партнерки, та ось вона зробила непередбачений хід і разом зайшлася переможним сміхом. – Шах! (Г. Коцюба);
// у чому, чого. якийсь недолік у чомусь; брак.
Батареї сміливіше пристрілюються до гусениць [танка], ..шукають слабого місця в броні (Ю. Яновський);
До замку сховалося кілька тисяч передміщан зі спалених передмість, але комендант замку з огляду на недостачу харчів вигнав їх. .. Вони дали знати облягаючим про слабі місця замку (І. Крип'якевич);
Ста́вити на пе́рше мі́сце (на пе́рший план) див. ста́вити;
Ста́вити / поста́вити себе́ на мі́сце див. ста́вити;
Стоя́ти (лиша́тися, залиша́тися) на [одно́му] мі́сці див. стоя́ти;
Стоя́ти на своє́му (свої́м) мі́сці див. стоя́ти;
(35) Те́пле мі́сце, ірон. – порівняно легка або вигідна робота.
Тепер кожен шукав собі теплого місця, з великими грішми (Панас Мирний);
Вже другий рік десь їздить [Варка], теплого місця шукає (Є. Кравченко);
– Не можу ж я.. стати їхнім ворогом, або ж у мене є і тепле місце, і старі батьки (М. Стельмах);
[Терешко:] А Грибок знайшов тепле місце – продавцем у кооперації влаштувався (М. Зарудний);
[Дід Влас:] Байда-зайда. Сьогодні, Петре, він тут, а завтра повіявся шукати собі теплішого місця (Д. Бедзик);
// вигідна посада.;
Те́пле місте́чко.
Знять хотіли Зайця З теплого містечка (В. Іванович);
Тепле́ньке мі́сце.
Подбала [Лукія] про свого синочка: при конторі влаштовує. Хіба ж не тепленьке місце? (О. Гончар);
(36) [Ті́льки] мо́кре мі́сце лиши́лося (зали́ши́лося, рідко зоста́лося і т. ін.):
а) (від чого, рідше з чого.) що-небудь зникло, перестало існувати.
– Загинеш ні за цапову душу, пришиє якийсь шваб багнетом до землі, та й тільки мокре місце залишиться від твого “патріотизму” (Ю. Збанацький);
б) що-небудь втратило цінність, вигляд і т. ін., зазнавши згубної дії когось, чогось.
З їхньої схованки тільки мокре місце лишилося (з переказу);
Ледь торкнулась [праскою] мереживної оздоби, – від неї лишилося мокре місце (з газ.);
Від збірки оповідань тільки мокре місце лишилося. Бомбить її рецензент і зліва, і справа (з газ.);
в) (від кого) хто-небудь зазнав поразки або загинув; перепало комусь.
– А продовжуватиме баламутити людей, то викличемо з заводу робітників, і від вас тільки мокре місце залишиться (П. Кочура);
– Згинь, маро, – стиснув зуби Одноконь. – Відійди, бо як повторю, то мокре місце од тебе зостанеться (М. Олійник);
(37) Ті́льки те́пле мі́сце лиши́лося від кого – чого, жарт. – хтось несподівано, безслідно зник, щось зникло.
Від зайця тільки тепле місце лишилося. В чоловіка одразу затерпла душа (М. Стельмах);
Чужі руки хазяйнували в батьківському домі. Тільки місце тепле лишилось від коштовних скульптур (Ю. Збанацький);
Ті́льки мі́сце те́пле чиє.
Яків спав у другій хаті, а Йосипа... тільки місце його тепле! (Панас Мирний);
Топта́ння на [одно́му] мі́сці див. топта́ння;
Топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці див. топта́тися;
(38) Тупцюва́ння на мі́сці (д) див. топта́тися;
Ха́ти (мі́сця) не переле́жить (не переси́дить) див. переле́жувати;
(39) Хибке́ мі́сце – те саме, що Слабке́ (слабе́, в́р́аз́л́и́ве і т. ін.) мі́сце (див. мі́сце).
Він намацував хибкі місця партнерки, та ось вона зробила непередбачений хід і разом зайшлася переможним сміхом. – Шах! (Г. Коцюба);
Хоч на мі́сці погиба́й див. погиба́ти;
Як (мов, ні́би і т. ін.) прико́ваний (прику́тий) [до мі́сця] див. прико́ваний;
[Як (мов, ні́би і т. ін.]) скам'яні́ти (скамені́ти) [на мі́сці] див. скам'яні́ти.
Словник української мови (СУМ-20)