місцина
МІСЦИ́НА, и, ж., розм.
Те саме, що мі́сце 1, 2.
Пошукаю, чи лишилась хоч одна місцина, Де б було не знати лапи Крамарського сина (М. Старицький);
З Щавниці їздять гуляти в околишні місця, славні своєю красою карпатських виглядів. До таких місцин належиться Лісний Потік та Пєніни (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)