місцинка
МІСЦИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до місци́на.
Вона [темрява] вступала скрізь у кожну місцинку землі, покривала степ чорним накриттям (Б. Грінченко);
Оксен стає на ноги, але стоять йому важко, невидима сила водить його з боку на бік .. і він ніяк не може собі вибрати стійкої місцинки на підлозі (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)