міцність
МІ́ЦНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. міцни́й.
В житловому будівництві майбутнього архітектори надають перевагу баштам, оскільки вони дозволяють підвищити міцність будівлі (з газ.);
Великий стіл уособлював у собі ідею єдності, родинної міцності та злагоди (з наук.-попул. літ.);
Запорозькі коні відзначались міцністю, витривалістю і швидкістю (з наук. літ.);
Практично міцність розчину для кожної партії насіння доводиться щоразу добирати (з наук. літ.);
Здорове вино, стійке при зберіганні, має міцність не менше 9 –12 градусів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)