міцність

Здатність матеріалу чинити опір під дією прикладених навантажень; м. залежить від виду матеріалу та способу прикладання навантаження; види м.: на згин, розрив, стиск, зріз, скручування; при перевищенні границі м. відбувається руйнування або пластична деформація матеріалу.

Значення в інших словниках

1. міцність — мі́цність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. міцність — [м’іц'н'іс'т'] -цнос'т'і, ор. -ц'н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. міцність — -ності, ж. Властивість за знач. міцний. Вібраційна міцність — властивість об'єкта зберігати міцність під час дії вібрації та після її припинення. Запас міцності — див. запас.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. міцність — МІ́ЦНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. міцни́й. В житловому будівництві майбутнього архітектори надають перевагу баштам, оскільки вони дозволяють підвищити міцність будівлі (з газ.  Словник української мови у 20 томах
5. міцність — Мі́цність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. міцність — МІ́ЦНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. міцни́й. В житловому будівництві майбутнього архітектори надають перевагу баштам, оскільки вони дозволяють підвищити міцність будівлі (Літ. Укр., 5.У 1967, 4); Радянський карбованець — найсталіша валюта в світі.  Словник української мови в 11 томах
7. міцність — Міцність, -ности ж. Крѣпость, прочность. Для міцности зашито двічі. Конст. у.  Словник української мови Грінченка