мішечництво
МІШЕ́ЧНИЦТВО, а, с.
Скуповування і незаконне перевезення мішками продуктів з метою спекуляції під час продовольчих труднощів.
На ґрунті продовольчих труднощів [1919 р.] поширилось так зване мішечництво, яке завдавало великої шкоди трудящим (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)