мішечництво
МІШЕ́ЧНИЦТВО, а, с. Скуповування і незаконне перевезення мішками продуктів з метою спекуляції під час продовольчих труднощів.
На грунті продовольчих труднощів [1919 р.] поширилось так зване мішечництво, яке завдавало великої шкоди трудящим (Іст. УРСР, II, 1957, 156).
Словник української мови (СУМ-11)