мішкувато

МІШКУВА́ТО.

Присл. до мішкува́тий.

Певне, людина, протягом десятиріч звикаючи до військової форми, так уже потім і не здобуває смаку до цивільного одягу, і він завжди обвисає на ній, сидить якось мішкувато (М. Руденко);

Товстун оглянувся, уздрів крізь віконце зелену кофточку і, якусь мить повагавшись, мішкувато посунувся з машини (О. Гуреїв).

Значення в інших словниках

1. мішкувато — мішкува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. мішкувато — Присл. до мішкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мішкувато — МІШКУВА́ТО. Присл. до мішкува́тий. Певне, людина, протягом десятиріч звикаючи до військової форми, так уже потім і не здобуває смаку до цивільного одягу, і він завжди обвисає на ній, сидить якось мішкувато (Руд.  Словник української мови в 11 томах