мішкувато

МІШКУВА́ТО. Присл. до мішкува́тий.

Певне, людина, протягом десятиріч звикаючи до військової форми, так уже потім і не здобуває смаку до цивільного одягу, і він завжди обвисає на ній, сидить якось мішкувато (Руд., Остання шабля, 1959, 533);

Товстун оглянувся, уздрів крізь віконце зелену кофточку і, якусь мить повагавшись, мішкувато посунувся з машини (Гур., Через замети, 1961, 24).

Значення в інших словниках

1. мішкувато — мішкува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. мішкувато — Присл. до мішкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мішкувато — МІШКУВА́ТО. Присл. до мішкува́тий. Певне, людина, протягом десятиріч звикаючи до військової форми, так уже потім і не здобуває смаку до цивільного одягу, і він завжди обвисає на ній, сидить якось мішкувато (М.  Словник української мови у 20 томах