мішура
МІШУРА́, и́, ж.
1. Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини, галунів і т. ін.
У фіналі вистави на сцену вибігали чотири пари танцюристів у блискучих від стеклярусу та всякої мішури, кричущих костюмах (з мемуарної літ.);
// Прикраси для ялинки у вигляді гірлянд з таких ниток.
Ялинка, прикрашена позолоченою мішурою.
2. перен. Щось показне, обманливе.
З Антоном Андрійовичем тримався [управитель] серйозно, по-діловому, знаючи, що той не любить лестощів і його пильне око добре бачить, де мішура, а де щире золото (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)