мішура

МІШУРА́, и, ж.

1. Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини, галунів і т. ін.

У фіналі вистави на сцену вибігали чотири пари танцюристів у блискучих від стеклярусу та всякої мішури, кричущих костюмах (Минуле укр. театру, 1953, 97);

// Прикраси для ялинки у вигляді гірлянд з таких ниток.

Ялинка, прикрашена позолоченою мішурою.

2. перен. Щось показне, обманливе.

Кадетський демократизм — мішура, тимчасове відображення демократизму мас, або прямий обман., (Ленін, 13, 1949, 53);

З Антоном Андрійовичем тримався [управитель] серйозно, по-діловому, знаючи, що той не любить лестощів і його пильне око добре бачить, де мішура, а де щире золото (Добр., Очак. розмир, 1965, 196).

Значення в інших словниках

1. мішура — мішура́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мішура — -и, ж. 1》 Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини, галунів і т. ін. || Прикраси для ялинки у вигляді гірлянд із таких ниток. 2》 перен. Щось показне, обманливе.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мішура — 1. позлітка, сухозлітка, сухозолотиця 2. облудність, неправдивість, див. фальш  Словник чужослів Павло Штепа
4. мішура — МІШУРА́, и́, ж. 1. Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини, галунів і т. ін. У фіналі вистави на сцену вибігали чотири пари танцюристів у блискучих від стеклярусу та всякої мішури...  Словник української мови у 20 томах
5. мішура — ПОЛУ́ДА (те, що показує когось, щось у кращому вигляді, ніж є насправді), ПОЗОЛО́ТА, ПО́ЗОЛОТЬ, ПОЗЛІ́ТКА, СУХОЗЛІТКА, СУХОЗЛО́ТИЦЯ, МІШУРА́ розм. Вона..  Словник синонімів української мови